Вікнотех

Ми пропонуємо бронювання касових вузлів за найнижчими цінами в західному регіоні!

ok_joker — Mon, 24 Jan 2011 07:38:19 GMT

Ми пропонуєм :
* Заміри та проектування
* Виготовлення відгороджуючих конструкцій
* Встановлення та надання сертифікату згідно вимог НБУ
* Меблювання робочих зон касирів

Постановою НБУ № 493 від 29.12.2007 «Положення про вимоги щодо ТЕХНІЧНОГО стану та організації охорони приміщень банків України», передбачено нові вимоги до облаштування касових вузлів комерційних банків. Так у п. 5.3 передбачено наступне: «У приміщеннях, у яких розташовані робочі місця касирів банку та інших касових працівників, які здійснюють операції з готівкою та / або цінностями. Під час обслуговування клієнтів , та пріміщеннях для приймання-передачі готівки та / або інших цінностей інкасаторам застосовуються елементи відгороджувальних конструкцій , що мають сертифікат відповідності ДСТУ 4546 та ДСТУ 4547, який за формою та змістом відповідає Законам України "Про підтвердження відповідності", "Про акредитацію органів з оцінки відповідності" та іншим нормативно-правовим актам України ». 10.07.09 Постановою Правління НБУ до Постанови № 493 внесено зміни згідно з якими комерційні банки зобов'язані привести каси у відповідність до ДСТУ 4546 та ДСТУ 4547 по класу захисту не нижче ОЗК-2.

Бронюванню в касовому вузлі підлягають: пропускний тамбур-шлюз (вхід в касовий вузол з офісної зони), який контролюється постом охорони, виконується з кулестійких конструкцій (ОЗК-2, ДСТУ 4547:2006 з вікнами із кулестійкого скла СК-2, ДСТУ 4546: 2006 і класом по взломостойкості 2-3 згідно ДСТУ ENV 1627:2004).

Операційні каси розташовуються в єдиному блоці. Кабіни повинні бути обладнані бронестеклом (СК-2, ДСТУ 4546:2006), сертифікованим лотком в кулестійкому виконанні з фіксатором в двох крайніх положеннях під велику банківську упаковку на одному рівні зі стільницями та переговорними пристроями. На бронескло можна встановити декоративні горизонтальні жалюзі або наклеїти матову плівку.

Між кабінами касирів монтуються перегородки на висоту не менше 2 метрів від покриття підлоги. Перегородки між касами, починаючи від поверхні столу касира, виконуються з прозорого скла. З боку операційного залу на висоті 1-го метра від підлоги встановлюється горизонтальна панель ( стільниця ) шириною 450 мм для заповнення документів клієнтами.

Простір від верхнього краю захисної конструкції до стелі виконується глухим, що виключає можливість перекидання засобів ураження отруйними речовинами, газом.

На вікнах, які знаходяться в закассовому просторі і примикають до операційних кас, встановлюються решітки з арматури діам. 16 мм і кроком 150х150 мм.

У касовому вузлі повинні бути змонтовані меблі, засоби пожежної, тривожної сигналізації, електричної, комп'ютерної та телефонного зв'язку, переговорні пристрої, додаткове підсвічування робочих поверхонь стільниць касира і клієнта каси.
Матеріали і конструкції, що використовуються для обладнання каси, а також засоби пожежної, тривожної та охоронної сигналізації, повинні мати сертифікати.

Одним з основних видів діяльності ТОВ «Вікнотех» є проектування, виготовлення та встановлення зломостійких і кулестійких огороджувальних конструкцій. Номенклатура захисних конструкцій представлена стіновими , броньованими дверима, передавальними вузлами, гратами та іншими виробами. Асортимент даних конструкцій представлений виробами стійкими до злому і класами захисту за класом кулестійкості відповідно до ДСТУ 4547:2006, ДСТУ 4546:2006.

Вироби ТОВ «Вікнотех» пройшли випробування у відповідних установах (ЦСБО) та отримали сертифікати відповідності на серійне виробництво. Броньовані лотки представляють собою броньований корпус, який має жорстку зварену конструкцію з сталевих листів, в якій розміщується безпосередньо лоток для передачі документів і грошей, виготовлений з нержавіючої сталі.

Спайдерні фасади

Vital — Thu, 22 Apr 2010 09:36:42 GMT

У всі часи люди в силу свого допитливого розуму щось винаходили і вигадували. Не змінилася ця тенденція і зараз, тільки творіння сучасних умільців не просто радують око, а змушують ще більше пишатися технічною досконалістю витворів. Поява скла стало одним з основних факторів, що вплинули на розвиток нової естетики будівель, оболонка яких повинна захищати людину від несприятливих факторів зовнішнього середовища і при цьому забезпечувати йому максимальний візуальний зв'язок з навколишнім світом.

Одним з найбільш виразних застосувань скла в архітектурі є планарне скління фасадів. Технологія планарного скління з'явилася відносно недавно і зараз є однією з найбільш передових серед фасадних. Полягає вона в примикаючих один до одного світлопрозорих елементах (скло,склопакети ), не розділених рамами або перегородками, чим і відрізняється від профільних систем. Завдяки відсутності рамних елементів фасади та перегородки стають більш прозорими. Назва походить від терміна системи Planar англійської фірми Pilkington вперше застосувала подібне кріплення скла на початку 80-х років.

Найважливішим функціональним і декоративним елементом планарного фасаду виступає несуча металева конструкція у вигляді ферми, балки, арки або гвинтової ферми із сталі або алюмінію. Найбільш ефективною системою кріплень для планарного фасаду є кріплення на нержавіючих коннектора - «спайдер» (від англійського spider - павук) представляє собою хрестовину, до якої кріпляться точкові кріплення скла.

Всі виготовляємі «спайдери» об'єднані в серії, в залежності від максимально допустимого навантаження. Існують коннектори з різною кількістю плечей (від 1 до 4), до яких кріпляться клеми, встановлені в отвори по кутах скляного листа (склопакета). Їхня кількість визначає позицію «спайдер» на фасаді.

Наприклад, при кріпленні до двох кутах скла використовують 2-плечові спайдери:

при кріпленні до чотирьох - 4-плечові:

Допустиме осьове навантаження на плече (зворотнє вітрове навантаження) варіюється в діапазоні від 1500 до 7000 Н, радіальне навантаження, що викликається вагою скла - в діапазоні від 1000 до 2500 Н. Поверхня «павуків» може бути полірованою, матовою, а також може мати полімерне покриття PVF2 будь-якого кольору палітри.

В даний час завдяки цим кріпленням можна реалізувати практично будь-яке архітектурне рішення. До несучої конструкції спайдери приєднуються за допомогою спеціальних кріпильних елементів через отвори (або без них). Вони можуть кріпиться на колонах, ригелях, торцях бетонних перекриттів і стін, а також можуть бути підвішеними в повітрі за допомогою шпренгельних тросових ферм. Герметизація системи досягається за рахунок заливки спеціальним силіконовим герметиком зазорів між склопакетами. «Спайдерне» скління може виконуватися в холодному варіанті - для свiтлопрозорого елемент використовується загартоване скло. Також можливо реалізувати теплий варіант подібного скління, застосовуючи склопакет.

Існують кілька систем «спайдерного» скління:

скління з використанням існуючих колон і перекриттів в якості несучих конструкцій. Перевагою такої системи є використання вже готових елементів будівлі в якості несучих. Цей спосіб є найбільш привабливим з точки зору вартості.
Скління з використанням несучих металевих труб. Несучі труби можуть бути найрізноманітнішого перетину: круглого, каплевидного, квадратного та ін. Як матеріал використовується фарбована сталь, нержавіюча сталь, алюмінієвий прокат. Даний варіант дуже конструктивний, надає широкі можливості для проектування, і зручний у монтажі.
Скління з використанням тросів або металевих стрижнів. Такі конструкції найбільш складні в розрахунках і монтажі і дорожчі.
Скління з використанням скляних стійок-ребер. Одне із стекол виступає як ребра жорсткості. У такій системі скління використовується більше скла, ніж у першому варіанті, але сама конструкція не поступається їй за міцності і надійності. «Спайдер», застосовувані тут, відрізняються від вживаних в інших системах тим, що вони, як правило, складаються з двох частин, закріплених по сторонах скляного ребра.

У деяких випадках при встановленні потрібно додаткове посилення поверхні скла металевими пластинами.

Що стосується самого точкового кріплення, то воно буває двох видів:

скляні панелі спираються на опору по кутах або бічних сторін;
опори фіксуються в спеціально просвердлених отворах.

Елементом кріплення є несучий шарнір, який призначений для з'єднання скляній панелі з конструкцією, приєднуючи скляні панелі до «спайдер».Несучий шарнір сприймає на себе основні вітрові і снігові навантаження і запобігає руйнуванню скла за рахунок своєї рухливості. Несучі шарніри підбираються індивідуально до кожного об'єкта виходячи з розрахунку динамічних навантажень зовнішніх сил, застосовуваного скла і особливостей конструкції.

Існують шарніри:

призначені для кріплення однолистового скла та скла триплекс

призначені для кріплення склопакетів

Допустимі осьові навантаження (зворотні вітрові навантаження) варіюються в діапазоні від 2500 до 6000 Н, радіальні навантаження, що викликаються вагою скла - в діапазоні від 1200 до 2500 Н.

При використанні отворів точкові кріплення поділяються на ті, які використовують диски з обох сторін скляної панелі і на ті, які використовують отвори конічної форми (зенкування). Додатково розрізняють фіксовані і рухомі кріплення, рухливість може, наприклад, забезпечуватися за рахунок використання сферичних елементів.

Існує кілька причин для застосування точкових кріплень з використанням отворів конічної форми, які також можуть носити назву вбудоване точкове кріплення або конічне точкове кріплення. Використання точкових кріплень з зенкуванням дозволяє отримати досконало рівну поверхню без виступаючих деталей. Рівна поверхня також бажаніша з точки зору експлуатації: можна вільно використовувати очищувачі, не скупчується пил під виступаючими поверхнями і такі деталі не заважають процесу очищення поверхні.

До використовуваного скла висуваються жорсткі вимоги, оскільки воно забезпечує міцність конструкції, то має бути загартованим або "триплексом". Це також пов'язано з безпекою, гартування - це відносно недорогий та дуже ефективний спосіб підвищення безпеки фасадних конструкцій. При руйнуванні такого скла воно розбивається на скалки малої площі без ріжучої кромки. Так як скління на «спайдер» реалізується за допомогою точкового спирання скла на круглу головку «павука», то для скла точка кріплення є точкою місцевої концентрації напружень, і за допомогою силіконових прокладок необхідно виключати можливість контакту скла з металом. Ця технологія вимагає свердління скла тільки в спеціальних обробних центрах.

Основною проблемою на даний момент є дуже малий досвід застосування такого типу конструкцій, а також відсутність методик розрахунку кріплень і нестандартних несучих конструкцій. Несучі конструкції для спайдерного скління досить своєрідні, тому відзначається нестача кваліфікованих фахівців у цій галузі.

Кріплення таких фасадів не є абсолютно жорстким, і тому дозволяє зменшити і перерозподілити великі пікові статичні і динамічні зовнішні навантаження на будівлю. "Спайдерні" фасади володіють підвищеною зносостійкістю і практично необмеженим терміном служби. Ці достоїнства забезпечуються завдяки тому, що в зовнішній конструкції використовується тільки нержавіюча сталь і скло - найміцніші і зносостійкі конструкційні матеріали штучного походження. Великі розміри світлопрозорих елементів дозволяють найбільш ефективно використовувати сонячну енергію для обігріву та освітлення приміщення. Ще однією перевагою спайдерного скління є простота ремонту, у разі навмисного або випадкового пошкодження скла. Адже інсталяція даних світлопрозорих конструкцій відбувається секційно, і система «спайдер», як правило, ретельно продумана.

Одна з основних проблем, що підлягають вирішенню при проектуванні "спайдерної" систем скління - це облік різних коефіцієнтів лінійного розширення скла і металу. При великих габаритних розмірах фасаду внаслідок нерівномірних переміщень опорних точок стосовно один одного можливий розрив скла в зоні отворів. Вирішити цю проблему дозволяє кульовий шарнір в точковому кріпленні спайдера, що компенсує можливі перекоси при монтажі і особливо при експлуатації.

Одним з найбільш важливих правил є необхідність уникнути безпосереднього контакту між склом та сталлю (або будь-якою іншою достатньо твердою речовиною). Особливо часто це створює проблеми при використанні отворів конічної форми. Якщо відсутня точна відповідність між конічним отвором у склі і підтримуючої опори, то це може послужити потенційною причиною руйнування скла. Різниця в кутах конуса виконаного у склі отвору і кута конуса опори призводить до зменшення площі контакту, що викликає високі локальні напруження і навіть може призвести до безпосереднього контакту скла і сталі.

Якщо говорити про пластичну деформацію як засіб для перерозподілу напружень, то на відміну від сталі, скло є крихким матеріалом і може руйнуватися при виникненні високих локальних напруг. Проблема, пов'язана з розходженнями в розмірах між отворами в склі та елементами точкової опори може бути вирішена, наприклад, за допомогою створення довгастих отворів в опорній конструкції.

При використанні ламінованого скла можна компенсувати зсув окремих шарів скла за допомогою спеціального матеріалу, що міститься в зазорі між отвором у скляній панелі і віссю точкової опори.

При дослідженні механіки руйнування необхідно враховувати вплив отворів у скляних панелях на міцність виконаних зі скла елементів: залежно від методу свердління отворів можуть виникати додаткові пошкодження поверхні, що скорочує термін служби виробу.

У Європі та Америці «спайдерні» фасади вже не дивина. Є велика кількість реалізованих проектів.

Одним з спайдерних кріплень є RODAN (DORMA Holding GmbH + Сo KGaA, Німеччина) - це жорсткий елемент кріплення з використанням клем, встановлених у скло. При монтажі листи поміщають в проектне положення, потім клеми вкручують у відповідні частини в «спайдер». Дана система дозволяє створити як найпростіші стяжки для підвісних козирків, так і складні системи опор для дахів, що відкриває практично необмежені можливості перед проектувальником. Утворюючи єдине ціле, система стяжок і затискних елементів кріплення скла RODAN дозволяє створювати максимально легку і прозору архітектурну концепцію. Разом ці компоненти гарантують досягнення оптимального поєднання скла з підтримуючою конструкцією.

Ще однією з фасадних технологій є «SPIDER GLASS» (Балт-Строй, Росія). Дана технологія, що далі іменується як SG, являє собою суцільне структурне скління. За системою SG можна виконувати вертикальні фасади різних будинків, скління дахів, а також, внутрішні перегородки. Система SG складається з: скляних панелей розміром до 3 м2, несучої системи (ферми, балки, арки, ванти або ін) і кріпильних елементів типу « spider ». При використанні системи SG на фасадах, можлива додаткова комплектація системою автоматики, яка контролює процес експлуатації фасадного комплексу. Система автоматики дозволяє регулювати рівень освітленості в будівлі, температурний режим, контролювати регулярну мийку зовнішньої поверхні і так далі. За цією технологією вже створені і успішно діють паризький Центр мистецтв (Франція), Головний термінал аеропорту Кансай (Японія), бібліотека Кренфілдского університету (Англія), вхідний комплекс «Піраміда» музею Лувр (Франція) та ін За оцінками експертів, система SG має хороші перспективи для впровадження на всій території РФ.

Що стосується України, то тут такий спосіб кріплення скляних панелей тільки набирає обертів, але кількість компаній, що просувають дану продукцію на ринку, постійно зростає. І це не дивно. Адже скляний фасад вимагає менше витрат на експлуатацію ніж будь-яка інша фасадна конструкція; суцільне скління дозволяє поліпшити світловий режим приміщень, чим сприяє забезпеченню комфорту на робочих місцях і в побуті, надає можливість візуально збільшити інтер'єр і встановити візуальний зв'язок внутрішнього простору будівлі із зовнішнім середовищем.

Сьогодні Україна всіляко прагне потрапити в Євросоюз. Поступово приймаються європейські стандарти, в тому числі і в питаннях архітектури. У країні потихеньку починається «фасадний бум». Зовнішній вигляд нових будівель приходить до нас із заходу, роблячи наші будинки сучаснішими, візуально легшими, але залишаючи їх такими ж міцними і надійними. «Спайдерні» фасади в наших містах ще досить рідкісне явище, але всьому свій час. Вони теж заслужать довіру і полонять серця споживачів та архітекторів.

Скляні підлоги - естетика і безпека

Vital — Thu, 22 Apr 2010 09:31:35 GMT

учасні тенденції розвитку інтер'єрного дизайну поступово виводять на перший план нову візуальну культуру сприйняття простору.Одним із шляхів задоволення постійно оновлюються запитів споживачів є використання для обробки приміщень матеріалів, які раніше застосовувалися для зовсім інших цілей. Типовим прикладом може слугувати використання скла для облаштування підлоги в приміщеннях самого різного призначення: сходів, сценічних майданчиків, танцполів і т.п. Унікальні властивості цього матеріалу і, в першу чергу, прозорість, надають дизайнерам і проектувальникам можливість створення оригінальних інтер'єрів, насичених світловими і оптичними ефектами.

Побутує помилкова думка, що скло з-за своєї крихкості мало придатне для пристрою підлог. Насправді скляні підлоги ні по міцності, ні за іншими параметрами не поступаються полам, виконаним із традиційних матеріалів. Досить згадати куленепробивне скло багатошарове, яке відрізняється від ламінованого скла (триплекса), використовуваного для влаштування підлог, лише великою кількістю скляних пластин.

За технологією виробництва ламіноване скло підрозділяється на заливне і плівкове. Заливний триплекс виготовляють шляхом з'єднання декількох листів флоат-скла тонким шаром полімерної смоли, яка твердіє в спеціальній установці під дією ультрафіолетового випромінювання. Технологія виробництва плівкового триплексу наскільки складніше. У цьому випадку між стеклами укладають від одного до чотирьох (у залежності від необхідних параметрів) шарів поливинилбутиральной (ПВБ) плівки товщиною 0,38 мм, надлишки якої обрізаються по краю, після чого отриманий пиріг поміщають в автоклав і витримують певний час при температурі 140 - 160 ° С і тиску більше 12 атм. При цьому листи скла не тільки міцно з'єднуються між собою, але і всі бульбашки повітря видавлюються з межлістового простору, в результаті чого виходить абсолютно прозорий блок, практично не відмітні (у разі застосування безбарвної плівки) від одинарного флоатстекла такої ж товщини, але що володіє специфічними властивостями . Обидва продукти мають схожий механічними характеристиками, але споживчі властивості плівкового триплексу краще в зв'язку з меншою схильністю до розшаровування шарів скла і, відповідно, більшою довговічністю.

У триплексі використовується як сире, так і загартоване скло, причому на застосування загартованого скла існують певні обмеження. Справа в тому, що в загартованому склі присутні залишкові напруги, під впливом яких вона може через якийсь час мимовільно зруйнуватися і зменшити несучу здатність триплексу. Цього недоліку позбавлені загартовані скла, що пройшли Heat-Soak Test (штучно зістарені), але вартість такого матеріалу поки ще досить висока, тому найчастіше використовується сире скло.

Товщина і кількість скляних пластин, що становлять триплекс, залежить від планованого режиму експлуатації підлоги і розраховується індивідуально в кожному конкретному випадку. Достатній запас міцності є гарантією того, що навіть при руйнуванні одного, а іноді і двох шарів підлога з ламінованого скла збереже необхідну несучу здатність і не обрушиться під впливом експлуатаційного навантаження. Про надійність ламінованого скла як будівельного матеріалу свідчить і цільно-скляний пішохідний міст, побудований у Великобританії.

Єдине обмеження, яке існувало до останнього часу, було пов'язано з пожежною безпекою, але і ця проблема успішно вирішена фахівцями компанії Glaverbel: протипожежні скло Pyrobel REI-45 не тільки витримує високі навантаження, а й відповідає вимогам пожежних норм.

У деяких випадках велике значення має здатність статі протистояти ковзання: зазвичай це зони біля вхідних дверей, підлоги в басейнах, ванних кімнатах і т.п. Саме тут вірогідність травматизму досить велика, оскільки вода різко знижує фрикційні властивості взуття на гладких поверхнях взагалі і на склі зокрема.

Існує три способи, що дозволяють додати склу деяку шорсткість: піскоструминна обробка, наклеювання спеціальної плівки і шовкографія.

Піскоструминна обробка сприяє підвищенню фрикційних властивостей, маскує мікродефекти, що з'являються на поверхні скла під впливом абразивних частинок (піску), але і помітно знижує його прозорість.

Шовкографію отримують шляхом нанесення на скло спеціальної емалі. Пластину, підготовлену таким чином, поміщають у піч, де під дією високої температури емаль намертво впекается в поверхневий шар скла. Така обробка поверхні скла забезпечує максимальну зносостійкість, може виконуватися у вигляді малюнка будь-якої складності, але, в силу особливостей технології, скло виходить загартованим. Слід зазначити, що існують емалі, що володіють настільки високою адгезією до скла, що при їх нанесенні термічної обробки не потрібно (скло залишається сирим). Протиковзке покриття обов'язково виконують і на сходових ступенях. Для цієї мети найчастіше використовується триплекс з додатковим четвертим шаром з загартованого скла з шовкографією.

Незважаючи на те, що твердість скла набагато більше, ніж у переважної більшості підлогових покриттів, скляні підлоги теж схильні до зносу, інтенсивність якого досягає максимальних значень у вхідних зонах будівель. У житлових приміщеннях, де практично виключено переміщення у вуличній взуття, скляні підлоги не втрачають своєї привабливості десятки років.

Сфера застосування скляних підлог досить обширна: світлопрозорі міжповерхові перекриття, де ламіноване скло виконує функції несучого статі, засклені ніші в підлозі, в яких інсталюються якісь декоративні елементи (як правило, з відповідною підсвічуванням), сходи, подіуми і т.п.

Конструкція підлоги залежить від функціонального призначення приміщення: вимоги до підлог у житлових квартирах відрізняються від вимог до підлог в офісах, не кажучи вже про танцполах нічних клубів, але в будь-якому випадку підлога повинна витримувати навантаження не менше 400 кг/м2. Для монтажу скляних панелей застосовуються як рамні конструкції, так і точкові системи кріплення з використанням павуків, забезпечених шарнірним з'єднанням, що дозволяють компенсувати динамічні навантаження. З цієї причини точкове кріплення особливо часто застосовують при влаштуванні ступенів скляних сходів, які, внаслідок своєї витягнутої форми, особливо схильні до деформацій. До числа достоїнств точкових систем кріплення відноситься і відсутність масивних рам, що дозволяє добитися легкості і легкості скляних перекриттів. Несуча конструкція сходів, як правило, виконується з нержавіючої сталі, але останнім часом з'явилися і суцільноскляні конструкції, в яких металеві деталі використовуються тільки для з'єднання окремих елементів (у тому числі і несучих) з ламінованого скла.

Можливість комбінування кольорових, що відображають або прозорих стекол, що входять до триплекс, з кольоровими ПВБ-плівками забезпечує отримання широкої гами кольорових та візуальних рішень. Крім того, існують і більш витончені способи отримання оригінальних оптичних ефектів. Наприклад, якщо спеціальним чином розбити загартоване скло, поміщене між прозорими листами сирого скла, воно покриється ефектною павутиною дрібних тріщин, причому цілісність триплексу не порушиться, так як осколки надійно зафіксовані між зовнішніми пластинами. Природно, що при визначенні несучої здатності такої багатошарової системи загартоване скло виключається з розрахунку.

Підлоги з непрозорого скла користуються меншою популярністю, оскільки втрачається найважливіша якість цього матеріалу - здатність пропускати світло. Тим не менш, в деяких випадках відблиски і віддзеркалення на темній полірованої поверхні підлоги дозволяють добитися абсолютно незвичайного сприйняття простору.

Мабуть, найбільше враження справляють прозорі підлоги: ілюзія відсутності опори під ногами нікого не залишить байдужим. В якості класичного прикладу можна навести вікна в підлозі ресторану Сьоме небо, розташованого на Останкінській телевежі на висоті більше 300 м. Дуже ефектно виглядають скляні балкони, міжповерхові перекриття і т.п.

Плануючи пристрій прозорих перекриттів у багаторівневих приміщеннях, не слід забувати про можливість виникнення досить пікантних ситуацій, які зазвичай подобаються чоловікам і набагато рідше - жінкам. Відомо чимало випадків, коли на прохання замовників (а точніше - їх дружин) доводилося матувати вже змонтовані прозорі підлоги.

Про технологію фьюзинга (спікання скла)

Vital — Thu, 04 Mar 2010 09:00:12 GMT

Технологія фьюзинга є однією з найдавніших методик обробки скла. У стародавніх єгипетських гробницях і поховання інших народів не раз знаходили вироби з спеченого скла.

Ф'юзинг - (з англ. Fusing - нагрів, плавка, розплавлення, спікання) - прижився в нашій мові термін для позначення цілого ряду технологій обробки теплого скла, яке формується при температурах від 600 до 900 º С.

Спікання скла - термічне з'єднання декількох скляних елементів в одне ціле. При нагріванні до певної температури скло розм'якшується, і деталі вироби спікається між собою, не змінюючи або незначно змінюючи свою форму і взаємне положення. Суть технології «фьюзинг» ( «спікання») полягає в тому, що на цілісному шарі скла збирається малюнок майбутнього вітражу з шматочків кольорового скла, скляних гранул, шихти, дротів і т.ін. Потім скло розігрівається в спеціальній печі до температури ≈ 850 градусів і спікається в суцільний шар.

Незважаючи на трудомісткість виготовлення, вітражі, виконані за технологією «фьюзинг», можуть мати різну форму, товщину і фактуру. Це дозволяє використовувати їх у якості різних ефектних елементів інтер'єру: у вигляді перегородок, вставок в стіні, як стільницю, дзеркала, декоративного панно, вставки у двері, вставити у вікно, ширми. Виглядають такі вітражі сучасно і естетично і користуються заслуженою популярністю. Особливо виграшно вони виглядають в інтер'єрах постмодернізму і хайтека.

Залежно від задумки і температурних режимів шари можуть розтікатися або ж залишатися в незмінному вигляді. Кольорові плями малюнка можуть змішуватися, або, навпаки, - зберігати чіткі обриси. Можна зробити малюнок об'ємним і опуклим, а також домогтися зворотного, - зробити його майже плоским. У результаті у Вас з'являється бажана фактура, утворюється потрібна товщина і рельєф скляного виробу. При правильному підборі сортів скла і температурних режимів нагріву, технологія спікання дозволяє досягти чудового декоративного ефекту і високої міцності декоративного виробу.

Техніка спікання кольорового скла або фьюзинг відкрила нову сторінку в історії вітражного мистецтва. Кольорове скло, що звільнилося від металевих протяжок, органічно вписується в сучасний інтер'єр. Ця техніка дозволяє створювати як цілі спечені картини, так і окремі елементи для вітражів в техніці Тіффані, надаючи природність композиції в цілому В даний час фьюзинг це не тільки декоративні елементи, а й вітражні вставки для дверей, вікон і меблів, декоративний посуд, абажури, циферблати для годинника, архітектурні елементи, декоративні панно, будь-яке доповнення до інтер'єру і багато чого іншого. Інтер'єри наших будинків поки не насичені самоцвітними картинами з застиглого скла. І тому навіть самі незначні деталі фьюзинга виглядають особливо яскраво і свіжо!

Скляні вітражі, вітраж у вікні, вітраж у двері, вітраж у ніші, декоративні елементи для обробки меблів і будь-якого предмету інтер'єру - все це фьюзинг, спікання скла. Яскравий, що переливається в променях елемент в техніці фьюзинг, здатний зробити звичайну скляні двері унікальною деталлю інтер'єру. Деталлю, повз яку неможливо буде пройти байдуже.

А якщо панно на скляних дверей зробити за допомогою піскоструминної обробки, і кільком його деталям додати обєму за допомогою ф'юзингу, то вийде дивна по красі і гармонії картина. Ефектно і дуже гарно виглядає фьюзинг на дзеркалах. До речі, доглядати за фьюзинг так само просто, як за звичайним склом.

Скло з низькоемісійним покриттям

Vital — Thu, 04 Mar 2010 07:10:52 GMT

Скло з низькоемісійним покриттям (low-E glass) - Скло з покриттям, що забезпечує підвищену теплоізоляцію. Покриття буває тверде або м'яке. Скло з жорстким покриттям (hard coat glass) - Скло з покриттям, стійким до кліматичних впливів, що наноситься піролітичним методом. Скло з м'яким покриттям (soft coated glass) - скло з покриттям, не стійким до кліматичних впливів, що наноситься методом напилення в вакуумі.

Сьогодні існують дві технології металізації поверхні, що дозволяють отримати низькоемісійне скло: метод піролізу - нанесення багатоступінчастого металізованого покриття в момент, коли скло все ще має дуже високу температуру (більше 600 º С) ( «тверде покриття») і метод катодного розпилення у вакуумі та магнітному полі металовміщуючих з'єднань, що володіють заданими властивостями ( «м'яке покриття»).

Низькоемісійне скло довше утримує тепло неопалюваних приміщеннях, продовжуючи, таким чином, комфортабельні умови. У порівнянні зі звичайним склом, низькоемісійне скло забезпечує більш ефективну та дієву ізоляцію, скорочує втрати тепла, створює більш зручне і тепле середовище, і що особливо важливо, - зменшує витрати на опалення приміщення. Дослідження показують, що при зовнішній температурі - 26 º С і температурі в приміщенні 20 º С, температура на поверхні скла усередині приміщення буде 5,1 º С у звичайного склопакета, 11 º С у склопакета з низькоемісійним склом з «жорстким покриттям» і 14 º С у склопакета з низькоемісійного скла з «м'яким покриттям».

При використанні низькоемісійного скла не потрібно, також, вентилювати приміщення настільки часто, як у випадку звичайного скління.